Сирена

Полтава. Керівник – Вадим Івкін.

Датою народження вокально-інструментального ансамблю «Сирена» вважається 2 листопада 1974 року. Після літнього сезону, коли у міському парку культури і відпочинку «Перемога» на танцмайданчику стало зимно, на репетиції нового музичного колективу прийшли молоді музиканти: ударник Вадим Івкін, саксофоністи Яків та Геннадій Готфріди, гітарист Леонід та клавішник Микола Кущі, гітарист Леонід Сержинський, басист Ігор Заболоцький. У березні 1975-го до них приєднався трубач Сергій Ракецький,а згодом і соліст-вокаліст Олександр Колесніченко.

Музичний керівник ВІА «Сирена» Вадим Івкін («Кадіс») намагався створити сучасний колектив із потужною «мідною групою» на зразок популярних американських гуртів, зокрема «Чікаго». Якщо згадати ВІА середини 70-х років, то саме такі склади набули найбільшої популярності і в СРСР («Пісняри», «Самоцвєти» та інші). У репертуарі тих років найперше місце мали займати пісні громадянського плану, а також про комсомол. Однак найбільше пісень було, звичайно, про кохання.
Адміністрація парку «Перемога» придбала деякі музичні інструменти та апаратуру, організовувала гастролі музикантам. Та вже у травні розпочинався новий танцювальний сезон і на головному танцмайданчику міста у парку «Перемога» зазвучав яскравий і потужний колектив «Сирена». Та й ще як зазвучав! Танцмайданчик, який і так не пустував у попередні сезони, почав збирати стільки охочих, що танці нагадували суцільну штовханину.
У місті на той час конкурентом був лише літній танцмайданчик міського будинку культури, але він поступався і розмірами, і відвідувачами. Та й репертуар оркестру п/к В. Нємерцева та ВІА «Оксамит», які грали в МБК був менш популярним.
Отож, ВІА «Сирена» гучно заявив про своє існування у місті і вже у найперших своїх конкурсах комсомольської пісні у Полтаві виборов перші місця, залишивши позаду ВІА «Інтервал» з обласного будинку художньої самодіяльності, ВІА «Оксамит» з МБК, ВІА стоматологічного інституту та ВІА «Поляни» з сільськогосподарського інституту. Наступні три роки саме ці колективи конкурували у Полтаві та області, де найбільш потужним у цьому плані був Кременчук.
Згодом гурт залишили Л. Кущ, О. Колесніченко та Л. Сержинський, а замість них прийшли Віталій Зайков, Віталій Бєздєльний та Сергій Сидюркін.
1976 року В. Івкін та І. Заболоцький поїхали з Полтави працювати у філармонії інших міст, замість С. Сидюркіна до гурту прийшов скрипаль і гітарист Сергій Федоренко («Ференц»), а солістом ансамблю став Володимир Головін («Буля»). Сергій Ракецький сів за барабани, Віталій Зайков («Заяц») став басистом, а на трубі грав новий член колективу Іван Яровий.

Записи розшукуються.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *