Заслужений академічний буковинський ансамбль пісні і танцю
У чудовому Буковинському краї в листопаді 1944 року при Чернівецькій обласній філармонії був заснований професійний художній колектив – Заслужений Академічний Буковинський ансамбль пісні і танцю, організатором якого став збирач пісенного фольклору, самобутній місцевий композитор Григорій Шевчук, який разом з відомим хормейстером Василем Міньком очолили цей колектив. Першим балетмейстером ансамблю став киянин Григорій Дихта — фронтовик, який після поранення потрапив до Чернівців.
З часом, за браком танцюристів, хор Буковинського ансамблю певний період (1946-1948) виступав самостійно під назвою хорова капела “Буковина “.
Тоді ж при Чернівецькій філармонії існував ще один творчий колектив – хореографічний ансамбль, очолюваний відомим педагогом і балетмейстером Ганною Асеньковою.
В 1949 році ці два художні колективи об’єдналися в один вокально-хореографічний, що знову дістав назву “Буковинський ансамбль пісні і танцю”.
В 1954 році в Буковинському ансамблі створюється оркестрова група з місцевих здібних музикантів, яку очолив після закінчення Чернівецького музичного училища талановитий скрипаль імпровізатор Ілля Міський.
У різні часи, починаючи з 1950 року, художніми керівниками Буковинського ансамблю були Петро Лисоконь. Георгій Реутський. Сергій Трофимов. Петро Окрушко. Алла Серебрі, Петро Ємець. які сприяли творчому зростанню колективу.
З 1962 року ансамбль очолює випускник Львівської Державної консерваторії ім.М.Лисенка, Народний артист України, лауреат Національної премії їм. Т.Г. Шевченка та літературно-мистецької премії ім. С. Воробкевича. член-кореспондент Академії мистецтв України, професор Андрій Кушніренко. який зробив вагомий внесок у творчий доробок колективу. Зберігаючи етнографічну самобутність він домігся високого професіонального виконавського рівня, філігранної відточеності та чистоти звучання хору, розширив жанрову палітру ансамблю, збагатив його репертуар високохудожніми творами, обробками народних пісень.
В ансамблі творчо зростали і примножували успіх колективу Народний артист України Ярослав Солтис, заслужені артисти України – балетмейстер Дарій Ластівка, солісти хору Юрій Січковський, Марія Мельничук, Михайло Поляков; солісти балетної групи Заслужені артисти України Світлана Попова, Олена Козьмак, Леонід Сидорчук, заслужені працівники культури керівники оркестру Ілля Міський і Юрій Блещук, балетмейстер Мирослав Поморянський, а також поет-пісняр Микола Бакай і збирач фольклору Мирослава Ребойчук, більшість з яких і сьогодні на високому професійному рівні виступають як солісти, що користуються великою популярністю. Творчому зростанню колективу в даний час сприяють художній керівник та головний диригент Андрій Кушніренко, керівник оркестрової групи Заслужений артист України Олександр Жуков, балетмейстер Леонід Сидорчук та репетитор балетної групи Олена Козьмак, диригент та хормейстер Сергій Мунтян, хормейстери Валерій Гураль.
Тепер немає жодного куточка в Україні, де б не побував цей самобутній колектив, який пройшов творчий шлях, здобувши популярність і визнання серед численних шанувальників вокально-хореографічного мистецтва в нашій країні та за кордоном.
Упродовж своєї творчої діяльності Буковинський ансамбль пісні і танцю здійснив успішні виступи на фестивалях музичного мистецтва «Білі ночі» (Санкт-Петербург, 1971),”Мерцишор” (Кишинів, 1976), “Русская зима” (Москва, 1979). “Київська весна” (Київ, 1980), “Дунайська весна” (Ізмаїл, 1981), “Дружба” (Ужгород, 1981), “Білоруська музична осінь” (Мінськ, 1983), “Золота осінь” (Київ, 1987), “Кримські зорі” (Ялта, 1992), у культурній програмі “Олімпіада-80” (Київ, 1980) та ін.
Починаючи з 1991 року, колектив постійно брав участь у святкуванні днів Незалежності України в м. Києві, в концерті для учасників Всесвітнього конгресу українців, у 1-ій хоровій асамблеї України (1992), у фестивалі “Козацька слава” (Запоріжжя), у міжнародних фестивалях “Колиска миру” і “Доля”, у святі літератури і мистецтва “Лесині джерела” (Новоград-Волинський. 2001) та ін.
Схвильовані відгуки глядачів отримав ансамбль під час гастрольних подорожей з концертами в Україні. Молдавії, Білорусії, Прибалтиці та Закавказзі, Сибіру і Середній Азії, в містах Крайньої Півночі та на Далекому Сході, Фінляндії (1966), Чехословаччині (1986), Німеччині (1997), Польщі (1999), Італії (2000), Румунії (1969, 1974, 1986, 1989, 1990, 2002, 2007), а також від успішних виступів у м. Києві перед туристичними групами з Америки, Англії, Японії, Куби, Бельгії, Австрії, Канади, Греції, Франції, Мексики, Іспанії, Авс-тралїї, Індії, Індонезії, Аргентини та інших країн світу, про що свідчать численні записи у книзі відгуків ансамблю. Наприклад: “Талановите виконання, дуже хороша підготовка. Чи не могли б ви найближчим часом приїхати з концертами до США?” (Альберт Весел, професор музики, Флорида, США); “Дуже нам сподобався виступ ансамблю. Його широкий і різноманітний репертуар, колорит і народний мотив особливо радують око і душу” (Угорські гості); “Сьогоднішній вечір був чудовим. Таке відчуваєш один раз в житті. Величезне Вам спасибі”. (Ми з ФРН); “Чудові пісні і танці. Барвисті костюми. Дуже все сподобалось”. (Джон Морган. Лондон, Англія); “Браво! Бравісимо!” (Італія).
Корифей українського хорового мистецтва А. Авдісвський після звітного концерту майстрів Чернівецької області сказав: “Звіт буковинців відзначається оригінальністю, цікавою побудовою програми. У цьому заслуга насамперед колективу заслуженого Буковинського ансамблю пісні і танцю під керуванням Народного артиста України Андрія Кушніренка. Ансамбль продемонстрував високу професіональну хорову культуру, особливо в українських народних піснях “А коник чорненький” і “Ой дуб, дуба”. Радує те, що колектив завжди у пошуках. Бездоганний стрій ансамблю, чіткість дикції, культура співу та неповторні буковинські народні костюми справили незабутнє враження”.
Вокально-хореографічне мистецтво, яке репрезентує ансамбль, його яскрава самобутність, своєрідність виконавського стилю, поєднаного з високою професійною культурою, забезпечують йому визнання як одного з кращих колективів України. Характерною рисою для колективу є те, що в даному мішаному хорі, який має повний діапазон, плекається академічна манера співу. Це дає можливість на професіональному рівні викопувати як обробки народних пісень, при створенні партитур яких застосовуються різноманітні колористичні характеристики з використанням різнобарвного тембрового звучання, що відтворює колорит данного регіону, так і класичний репертуар. Треба віддати належне Андрію Кушніренку, який багато працює над звуком, ансамблем, над оволодінням різними прийомами і стилями співу. І те що ансамбль користується незмінним успіхом всюди, де б він не побував, також немала заслуга керівника. Мелодії рідного краю, записані та обробленні ним, так щедро і щиро даровані глядачам артистами на концертах, закріплюють у серцях глядачів любов до Буковинського краю.
Йде весна над нивами (А. Філіпенко – Т. Масенко)
Забава гарантовна))