Григорія Верьовки хор

Національний заслужений академічний український народний хор України ім. Г.Г. Верьовки – український колектив, заснований 1943 року Постановою № 246 Ради Народних Комісарів УРСР “Про організацію Державного українського народного хору”. Організатором і першим керівником колективу був Григорій Гурійович Верьовка, ім’я якого носить колектив з 1965 року. Того ж року колективу присвоєно звання заслуженого, а у 1997 надано статус національного. З 1944 року колектив базується у Києві та регулярно виїжджає на гастролі по всьому світові.

Григорій Верьовка як композитор працював переважно в області хорової масової пісні, займався обробками народних пісень.

Твори Верьовки широко популярні, багато які з них стали справді народними: “Ой, як стало зелено”, “Ой чого ти земле, молодіти стала” та інші, а також жартівливі пісні, патріотичні пісні, зокрема “Клятва”, пісні, що оспівують працю: “Дівчата з Донбасу”, “Пісня про Волго-Дон”, “Шахтарочка”. Серед творів великої форми – кантата “Ми ковалі своєї долі” на слова П. Тичини.

Григорій Верьовка створив також обробки революційних пісень: “Вперед, народе, йди”, “Карманьйола” та ін., а також обробки українських народних пісень (“І шумить, і гуде”).

Народний хор рік від року вдосконалював майстерність. У кожній з країн, де проходили виступи, хор співав пісні її народу обов’язково мовою оригіналу, що завжди особливо підкорювало слухачів.

До складу колективу входить хор, оркестр і танцювальна група. Теперішній керівник хору – Анатолій Авдієвський – продовжує зберігати глибоко народні та реалістичні традиції. Основу репертуару складають український фольклор, пісні й танці інших народів.

Нині діапазон хору сягає від етносу та фольклору до класичних обробок а-капела та пісень сучасних композиторів: від вокально-хореографічних сцен, композицій та народних дійств – до фольк-опери Є. Станковича “Цвіт папороті”, в якій народні мотиви вдало синтезуються із сучасними прийомами композиторського письма та аранжування.

Зачарована Десна (І. Шамо – Д. Луценко)

Кличе нас земля (А. Філіпенко – А. Лагода)

Не шуми, калинонько (І. Шамо – Д. Луценко)

Ой вербиченько (І. Шамо – Л. Забашта)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *