Вадим Григорович Ільїн – відомий український композитор. Народився 5 січня 1942 р. в м. Києві. У 1948 році вступив до Київської спеціальної музичної школи ім. М. В. Лисенка при Київській консерваторії, яку закінчив у 1958 році. Займався концертно-гастрольної діяльністю, працював аранжувальником.
1959 – Саксофоніст ансамблю «В гостях – Тбилисская эстрада», м. Тбілісі.
1960 – Музичний керівник ансамблю «Група цирк на сцені № 5», м. Київ.
1962 – Піаніст естрадного оркестру «Дніпро», м. Київ
1963 – 2-й диригент оркестру «Балет на льоду», м. Київ.
1964-1969 – Художній керівник джаз-квартету київського джаз клубу, м. Київ.
1970-1971 – Художній керівник ансамблю Юрія Гуляєва, м. Київ.
1971-1972 – Худ керівник жіночого ансамблю «Мрія», м. Київ
У 1966 р. вступив до Київської консерваторії ім. Чайковського по класу композиції М.М. Скорика, закінчив у 1971 р.
З 1972 р. року на творчій роботі.
З 1972 р. – Член Спілки композиторів СРСР (з 1991 – Спілки композиторів України, з 2008 – Союзу композиторів Російської Федерації). Лауреат фестивалів «Краща пісня року» Пісня -78 і Пісня -79. Лауреат Всесоюзного конкурсу на кращий музично-театральний твір до 60-річчя жовтневої революції. Лауреат Музичного фестивалю «Кримські зорі» (Ялта, 1983) за кращу нову радянську пісню «Щастя».
1989 р. – Заслужений діяч мистецтв УРСР.
Значне місце в творчості займають твори симфонічного і камерно-інструментального жанру, а також музичний театр і пісні, найкращі та найвідоміші з яких – “Колодязний журавель”, “Відлуння в горах”, “Серце моє”, “Зоряний час”, “Нам сімнадцять було”, “Два окна”, “Если в небе солнце светит”, “Уроки музыки”.
Серед популярних виконавців пісенного жанру такі імена, як: Йосип Кобзон, Софія Ротару, Лев Лещенко, Валерій Леонтьєв, Людмила Сенчина, Валентина Толкунова, Юрій Богатіков, Юрій Гуляєв, Едуард Хіль, Ксенія Георгіаді, Микола Гнатюк, Віктор Шпортько, Віталій Білоножко, Наталія Рожкова, Тетяна Кочергіна та ін.
Основний і улюблений жанр – музичний театр. Опера «Грім з Путіаля» була поставлена і пройшла кілька сезонів у Дніпропетровському театрі опери та балету. Героїко-романтичний спектакль «Товарищ Любовь» за п’єсою К. Треньова «Любовь Яровая» пройшов на сцені московського театру оперети багато сезонів і був відзначений премією за створення музично-театрального твору до 60-річчя жовтневої революції. На сьогоднішній день в музичних театрах України та інших пострадянських країн з успіхом йдуть такі роботи, як «Моя жена-лгунья», «Дамских дел мастер», «Поздняя серенада», «Сочинение на тему о любви», «Эсмеральда» та ін.
Після розпаду СРСР Вадим Ільїн емігрував до Ізраілю, однак через деякий час виїхав до Росії.
Всі доступні записи пісень Вадима Ільїна:
Весни примари (сл. В.Канаша) – Н.Пащенко
Відлуння в горах (сл. В.Канаша) – ВІА ”Ватра; Л.Гримальська; Л.Прохорова
Два окна (сл. А.Дмитрука) – В.Шпортько
Звездный час (сл. Ю.Рибчинського) – Т.Кочергіна; Ю.Гуляєв
Зоряний час (сл. Ю.Рибчинського) – ВІА “Три плюс три”
І люблю, і сміюсь, і печалюсь (сл. А.Демиденка) – В.Бокоч
Колодязний журавель (сл. Ю.Рибчинського) – анс. “Ватрівчани”
Прощання (сл. Ю.Рибчинського) – В.Вітер і Л.Прохорова
Серце моє (сл. В.Коломійця) – К.Огнєвий
Синя даль (сл. Ю.Рибчинського) – В.Білоножко
Тіні (сл. В.Коротича) – Т.Кочергіна
Уроки музыки (сл. Ю.Рибчинського) – С.Дідоренко; Т.Кочергіна; Л.Гримальська
Окремі пісні з текстами:
Весни примари (сл. В. Канаша) – Надія Пащенко
Відлуння в горах (сл. В. Канаша) – Валерій Вітер та Ліна Прохорова
Зоряний час (сл. Ю. Рибчинського) – ВІА “Три плюс три”
І люблю, і сміюсь, і печалюсь (сл. А. Демиденка) – Василь Бокоч
Колодязний журавель (сл. Ю. Рибчинського) – ансамбль “Медобори”
Прощання (сл. Ю. Рибчинського) – Валерій Вітер та Ліна Прохорова
Серце моє (сл. В. Коломійця) – Костянтин Огнєвий