Мігай Алла

Мігай Алла Вілоріївна – талановита українська композиторка.

Алла Мігай про себе:

Напочатку було кохання між батьками, а я вже його результат. Мама – найгарніша дівчина села Бандурівка, що на Кіровоградщині, висока, співуча, весела. Тато закохався до нестями – листи з арміїї надсилав віршовані. П’ять років листувалися, поки не побралися.

Може тому у маленької киянки Аллочки було стільки здібностей – математика, шахи, поезія, музика. А може ще й тому, що день народження і день янгола співпали – 8 квітня. Відмінниця в двох школах – звичайній і музичній, солістка і завзята учасниця усіх шкільних і дворових заходів, чемпіонка школи і двора з шахів та настільного тенісу, майстер спорту з лазання по парканах і деревах, чемпіонка з пірнання і плавання на дніпровських пляжах. Чомусь не любила гратися в ляльки. Але для всього свій час. Тепер граюсь у “Вечірній казці” – з акторами лялькових театрів разом впадаємо в дитинство.

Музичне училище, перше кохання до власника величезного дога, перші пісні про любов, консерваторія, шлюб, музична редакція телебачення на Хрещатику-26 – усе як один день. Життя цікаве, насичене емоціями і пристрастями. Почуття байдужості мені не притамане, бо не є почуттям. У хвилини розпачу згадую постать Христа – його вбили за любов до людей. Мене ще не вбили, але карали жорстоко. Зраджували друзі й подруги, не сприймали, не слухали, не поважали, не любили…

З народженням дитини зрозуміла навіщо живу. Люблю усіх дітей – свою донечку і решту. Діти слухають, сприймають, поважають, не зраджують. Діти щиро люблять.

Я – мама. Відчуваю велику відповідальність від того. Не можу собі дозволити курити, пиячити, вести розпусне життя, вживати нецензурні вислови, навіть якщо дуже хочеться. Рятую дітей від нудьги, лікую від бездуховності. Свої твори дарую від щирого серця – беріть!

Освіта:

1980 р. – Київська Державна консерваторія ім. П.І. Чайковського.

1987 р. – Телевізійні курси підвищення кваліфікації (м. Москва).

1993 р. – Міжнародні курси тележурналістів (м. Вашінгтон, США).

Нагороди:

1989 р. – Лауреат телерадіофестивалю “Нові імена” за пісню “Поштова скринька” (слова і музика Алли Мігай).

1992 р. – Лауреат Міжнародного телефестивалю “Пост-Монтре-92” за авторську дитячу програму “Подарунок”.

1993 р. – Лауреат фестивалю телевізійних програм “Сахалін-93” за авторську дитячу передачу “Ту-ту кафе”.

1999 р. – Лауреат фестивалю телевізійних програм “Золоте курча” (приз глядацьких симпатій за авторську програму “Мигалки”).

2000 р. – Диплом “Кращому дитячому композитору” на фестивалі “Золоте курча”.

2001 р. – Диплом за “Вечірню казку” – кращу авторську програму для дітей молодшого віку на фестивалі “Золоте курча”.

Творчий доробок:

1989 р. – Магнітоальбом дитячих пісень «Подарунок» на вірші Наталії Кулик.

1996 р. – Магнітоальбом «Слухай казку» на вірші українських поетів.

2000 р. – Пісенна нотна збірка «Подарунок» на вірші Наталії Кулик.

1989-2004 р.р. – Пісні для молодшого та середнього шкільного віку, інструментальна музика, дитячі п’єси з музикою для музично-драматичних театрів, шкільних театральних гуртків (публікації в журналах «Дошкільне виховання», «Початкова школа», в хрестоматіях для загальноосвітніх шкіл та ін.)

1979-2004 р.р. – Авторські телевізійні програми: «Музична вікторина», «Артмайдан», «Зичимо щастя», «Сім нот», «Мигалки», «Візок казок», «Вечірня казка», «Легенди рідного краю», «Понтійська арена» та ін.

2001-2003 р.р. – автор дитячої сторінки журналу «Україна».

1998-2003 р.р. – режисер-постановник фестивалю кіно і телепрограм для дітей «Золоте курча».

2000-2004 р.р. – автор сценаріїв, композитор і режисер-постановник новорічних свят (Міжнародний центр культури і відпочинку (м.Київ), Житомирська обласна філармонія, Київська міська Рада, Міжнародний фестиваль «Санта Клаус в Україні та ін.)

1989-2004 р.р. – Пісні для Народних артистів України Дмитра Гнатюка, Надії Шестак, Олександра Василенка, Віктора Шпортька; квартету «Гетьман», Заслуженої артистки Любові Анісімової та ін.

Всі доступні записи пісень Алли Мігай:

Вечірній Київ (сл. Н.Кулик) – Н.Шестак
Віримо (сл. М.Ковалка) – В.Шпортько
Жінки (сл. М.Ковалка) – В.Шпортько
Колискова /Тане вечір, ніч близенько/ (сл. А.Мігай) – Л.Анісімова
Моя Україна (сл. М.Ковалка) – О.Василенко
Подарунок /Я так люблю цукерки/ (сл. А. Мігай) – А.Мігай
Сонько-Дрімко (сл. Н.Кулик) – Росава
Тиса (сл. М.Ковалка) – О.Козунь

Вечірній Київ (сл. Н. Кулик) – Надія Шестак

Віримо (сл. М. Ковалка) – Віктор Шпортько

Жінки (сл. М. Ковалка) – Віктор Шпортько

Моя Україна (сл. М. Ковалка) – Олександр Василенко

Тиса (сл. М. Ковалка) – Оксана Козунь