Прослухати:
Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.
Музика: Вадим Ільїн
Вірші: Андрій Демиденко
Виконує: Василь Бокоч
Запис 1986 р.
І люблю, і сміюсь, і печалюсь,
Заквітаю у веснах, мудрію у літі, тужу восени,
І все менше вокзалів і більше причалів, |
Чим по ближче літа до зими — сивини. | (2)
Ні не вмруть мої дні, у цьому людському огромі,
Бо весь світ у мені, у мені а я скрізь і в усьому. | (2)
І люблю, і сміюсь, і печалюсь,
За водою веслую і проти потоку талану-ріки,
Щось щоднини стрічаю, щомиті втрачаю, |
І надії в мені, мов ясні рушники. | (2)
І люблю, і сміюсь, і печалюсь,
Завжди діти й онуки від мене й до мене, як птиці, спішать.
Від весни і від літа у осінь причалю, |
А на зиму моя не поверне душа. | (2)
Ні не вмруть мої дні, у цьому людському огромі,
Бо весь світ у мені, у мені а я скрізь і в усьому.
Ні не вмруть мої дні, у цьому людському огромі,
Бо весь світ у мені, у мені а я скрізь і в усьому.