Анна-Ольга Михайлівна Канич — українська поетеса-піснярка, заслужений діяч мистецтв України (2008). Мешкає у Львові.
Народилася 23 лютого 1928 р. у м. Львові в родині української інтелігенції. Закінчила філологічний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка. Працювала учителем, вихователем у колоніях для неповнолітніх.
У творчому доробку львівської поетеси та піснярки близько 200 пісень, а також вісім книжок: збірки поезій «Неопалима купина» (1993 р.), «Львівські рапсодії» (2003 р.), «Молюся за Україну» (2006 р.), автобіографічна повість «Волошки серед терну» (2000 р.), поетична збірка для дітей «Пісні серця — юним талантам» (2003 р.), збірка інтимної лірики та пісень «Коли співає тиша» (2005 р.), збірка пісень «Музика рідного краю» та збірка оповідань для дітей «Жовтенька грушечка та інші оповідання Нуни» (2008 р.).
Творчість Анни Канич знайшла широке визнання в Україні та за її межами. 15 квітня 2008 року за Указом Президента поетесі присвоєнно звання «Заслужений діяч мистецтва України».
Її мати, Ших Анастасія Данилівна, з 13 років виховувалася у родині особистого лікаря І. Франка — доктора Броніслава Овчарського, а батько — горянин, лірик, і водночас гуморист, у минулому австрійський офіцер, працював експедитором у приватній фірмі.
Виростала майбутня письменниця на вулиці Утіха. Про вулицю свого дитинства Анна Михайлівна згадувала неодноразово у своїх творах. Навчалася Анна Канич в українській школі «Імені Князя Лева», яка згодом стала школою № 37. У 1945 році поступила до Львівського університету ім. І. Франка, який успішно закінчила у 1950 і 38 років працювала вчителькою української мови та літератури, з них 14 років — у виправній колонії для неповнолітніх. Про цей період праці письменниця згодом напише у своїй художньо — документальній повісті «Волошки серед терну» (2000).
Як поетеса-піснярка відома в Україні і далеко за її межами. Тридцять років тому український композитор Анатолій Кос-Анатольський звернув увагу на вірш Анни Михайлівни «Метелиця» і поклав його на музику. Пісню першою виконала Марія Байко, народна артистка України.
Нині у творчому доробку поетеси — біля двохсот пісень, які виконують дитячі ансамблі «Дзвіночок», «Щасливе дитинство», «Писанка», «Галицька перлина», популярні ансамблі «Смерічка», «Ватра», «Галичина», «Мальви», «Соколи» та інші.
Музику на її пісні писали А. Кос-Анатольський, В. Івасюк, І. Хома, В. Камінський, О. Савко, М. Шалайкевич, І. Білозір, Ю. Варум, С. Петросян, Р. Хабаль, Н. Кулинич, В. Дікшин, З. Гучок, М. Помірча, В. Кобринович, О. Щеглов, Л. Тизьо та інші.
У 1993 році Анна Михайлівна видала свою першу збірку «Неопалима купина» із передмовою поета Миколи Петренка. До неї увійшло майже сто пісень. «Неопалима Купина» вийшла небувалим на той час накладом у 7 тис. примірників, які успішно розпродалися. Потім з’являються на світ збірки «Пісні серця — юним талантам» і «Львівські рапсодії», ще через деякий час виходять збірки уже з нотами: «Коли співає тишина», «Молюсь за Україну», «Музика рідного краю», збірка дитячих оповідань «Жовтенька грушка» та інші оповідки Нуни».
У 1995 році Анна Канич і народна артистка України Марія Шалайкевич на міжнародному фестивалі «Київський вернісаж» були відзначені найвищою нагородою — гран-прі за пісню «Соломія».
Завдяки пісням на вірші Анни Канич здобули популярність десятки виконавців. Їх виконують лауреати конкурсів естрадної пісні 2003—2005 років Марія Крумишин, Таня Гринчишин, Ігор Кобрин, Соломія Григор’єва, Юліана Левко, Оля Вовк, Олег Данилюк, Назар Тимошицький, а також автори музики й виконавці Наталка Кулинич, Олесь Коваль та Олеся Олекшій. Майже 25 років триває творча співпраця з відмінником освіти Лесею Салістрою, яка виплекала цілу зіркову плеяду на естрадній ниві.
Анна Канич пише також оповідання, казки, повісті, поезії. З 2003 року поетеса є членом Національної спілки письменників України.
За вагомий особистий внесок у розвиток художньої культури та багаторічну плідну літературну діяльність Президент України Віктор Ющенко у 2008 році присвоїв львівській поетесі Анні Канич Почесне звання «Заслужений діяч мистецтв України».
Всі доступні записи пісень на слова Анни Канич:
А сімка не їде (муз. Ю.Варума) – М.Кирилюк і гурт “Високий замок”
Букетик фіалок (муз. З.Гучка) – З.Гучок
Вітаю (муз. Р.Хабаля) – гурт “Під Левом”
Голубий сніг (муз. І.Білозіра) – І.Білозір
Дві флейти (муз. С.Петросяна) – Б.Косопуд
Дощова субота (муз. Р.Хабаля) – гурт “Під Левом”; ВІА “Ватра”
Келих мій – за любов (муз. С.Петросяна) – І.Мацялко
Компліменти (муз. Ю.Варума) – М.Кирилюк і гурт “Високий замок”
Мальви (муз. Н.Кулинич) – І.Братущик та ВІА “Мальви”
Марія (муз. Р.Хабаля) – ВІА “Арніка”; гурт “Під Левом”
Мій тату (муз. Н.Кулинич) – І.Братущик
Молодим (муз. С.Петросяна) – Б.Косопуд
Музика і ти (муз. І.Білозіра) – О.Білозір та ВІА “Ватра”
Не вір словам (муз. М.Шалайкевич) – М.Шалайкевич і гурт “Соколи”
Не журись! (муз. Ю.Варума) – М.Кирилюк і гурт “Високий замок”
Неопалима купина (муз. Н.Кулинич) – Д.Пліхтяк
Неповторний спів (муз. Ю.Варума) – М.Кирилюк і гурт “Високий замок”
Пам’ятай, сину (муз. Ю.Варума) – М.Кирилюк і гурт “Високий замок”
Паперова лялька (муз. Ю.Варума) – М.Кирилюк і гурт “Високий замок”
Перехресні стежки (муз. І.Хоми) – О.Цимбала та І.Лончина
Пісня про святого Миколая (муз. В.Кобриновича) – гурт “Родзинка”
Соломія (муз. М.Шалайкевич) – М.Шалайкевич і гурт “Соколи”
Троянди (муз. Н.Кулинич) – Н.Кулинич
Царівна (муз. С.Котовського) – Ю.Духняк
Ціпоньки (муз. С.Петросяна) – гурт “Коліжанки”
Цьомки для мами (муз. С.Петросяна) – хор “Писанка”
Чекай мене (муз. Ю.Варума) – М.Кирилюк і гурт “Високий замок”
Чому? (муз. Н.Кулинич) – І.Братущик та ВІА “Мальви”
Букетик фіалок (муз. З. Гучка) – Зеновій Гучок
Келих мій – за любов (муз. С. Петросяна) – Іван Мацялко
Марія (муз. Р. Хабаля) – ВІА “Арніка”
Неопалима купина (муз. Н. Кулинич) – Діана Пліхтяк
Перехресні стежки (муз. І. Хоми) – Орест Цимбала та Ірина Лончина