Масенко Терень

Терень (Терентій) Германович Масенко (*10 листопада 1903, село Глодоси, тепер Новоукраїнський район Кропивницької області — †6 серпня 1970, Київ) — український журналіст, поет, перекладач. Автор цінних спогадів про поетів, драматургів «розстріляного відродження». Після Другої світової війни спеціалізувався на творенні україномовних пісенних шлягерів.

Народився 28 жовтня (10 листопада) 1903 року в селі Глодосах у незаможній селянській родині. Навчався на робітфаку Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту, а пізніше в Харківському інституті народної освіти. 1930 року закінчив факультет журналістики Комуністичного університету імені Артема при ЦК КПУ.

Працював у редакціях журналів «Молодняк» (1927-30), «Перець» (1930-32). У роки Другої Світової війни поета мобілізовано до сталінського війська, де призначено репортером радіостанції ім. Шевченка в поволзькому м. Саратов (РРФСР).

Дебютував Терень Масенко «Маршем робітфаківців» у 1924 році. Перша збірка поезій «Степова мідь» вийшла 1927 року. Потім — „Наша Азія“ (1933), „У стані воїнів“ (1944), післявоєнні — „Київські каштани“ (1954), Сорок весен» (1957), «Як пахне земля» (1958), «Вишневі зорі України» (1960), передсмертна — «Багряні жоржини» (1969).

Автор віршованого роману «Степ» (кн.1 — 1938, кн.2 — 1968) — історія українсько-російських воєн першої чверті ХХ ст. Уклав своєрідну хрестоматію спогадів про класиків української культури «Роман пам’яті» (1970, нариси про П. Тичину, М. Рильського, М. Куліша, А. Петрицького тощо). Пробував себе в дитячій прозі — «Казка нашого лісу» (1959), «Леся і сонце» (1964). Працював письменник також як нарисовець та автор книжок для дітей. Чимало віршів Т. Масенка поклали на музику композитори Георгій та Платон Майбороди, А. Філіппенко, М. Дремлюга, К. Домінчен, І. Шамо, Я. Цегляр та інші. Значне місце у творчості поета належить епічному жанру (роман у віршах «Степ»). Останній, виданий за життя, прозовий твір — есеї та спогади про митців-побратимів Павла Тичину, Максима Рильського, Анатолія Петрицького, братів Майбородів, Джамбула та Янку Купалу, Андрія Малишка «Роман пам’яті».

Мешкав у Києві в будинку письменників Роліті. Помер 6 серпня 1970 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

Всі доступні записи пісень на слова Тереня Масенка:

Друзі хороші мої (муз. П.Майбороди) – В.Буймистер, К.Столяр та ін.
Йде весна над нивами (муз. А.Філіпенка) – Буковинський ансамбль пісні і танцю
Любов моя (муз. П.Майбороди) – М.Фокін і Хорова капела Укррадіо
Пісня про Дніпро /Ти течеш віки/ (муз. П.Майбороди)
Степова волошка (муз. В.Філоніка) – В.Філонік

Друзі хороші мої (муз. П. Майбороди) – В. Буймистер, К. Столяр та ін.

Йде весна над нивами (муз. А. Філіпенка) – Буковинський ансамбль пісні і танцю

Любов моя (муз. П. Майбороди) – Микола Фокін і Хорова капела Укррадіо

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *