Заслужена артистка України Людмила Михайлівна Артеменко народилась 23 січня 1949 року в м. Ірпінь Київської областї. Кар’єру співачки починала в популярному українському ВІА “Смерічка”. В 1973 році на всесоюзному телефестивалі “Алло, мы ищем таланты!” вперше виконує “Балладу о матери” Євгена Мартинова і здобуває звання лауреата цього конкурсу. З 1974 р. стає солісткою, а з 1982 року – художнім керівником естрадно-джазового ансамблю «Водограй» в Дніпропетровську. ВІА «Водограй» був створений в Дніпропетровській філармонії в 1974 році, основу його склали досвідчені джазові музиканти з біг-бенду Володимира Марховського – саксофоніст Олександр Шаповал, клавішник Олег Косько, барабанщик Анатолій Гуров, басист Олександр Іщук та солісти Віктор Шпортько і Олег Хоменко. Досить швидко ансамбль добився визнання – естрадний композитор №1 в СРСР Давид Тухманов довірив «Водограю» запис музики до телефільму «Дорогой мальчик», а в 1977 році музиканти вже записали дебютний диск-гігант “Запроси до танцю”. Платівка вдалася досить еклектичною – патріотика і традиційна естрада розбавлялися високопрофесійними джаз-роковими обробками народних пісень та інструментальними п’єсами О. Коська. Вокалісти «Водограю» взялися випробувати сили в конкурсній боротьбі – Людмила Артеменко тричі ставала лауреатом другої премії – спочатку на конкурсі виконавців радянської пісні “Молодые голоса” в Москві у 1977 році, потім двічі підряд на телеконкурсі «С песней по жизни», де у 1977 р. вона виконалала “Балладу про мальви” (відмітили дипломом). Але в наступному році вона знову бере участь в цьому ж конкурсі. Виконавши пісню “Два брата” В. Гавриліна, Артеменко стає лауреатом 2-ї премії. Співачку часто запрошують до теле- і радіопрограм.
У 1980 році з ансамблю пішов Косько, він створив джаз-рокову групу «Кредо». Через рік «Водограй» залишив його засновник – О. Шаповал, який очолив джаз-оркестр Київського театру естради. Досить швидко склад ансамблю повністю змінився – зі старих учасників залишилася тільки Людмила Артеменко, яка й стала художнім керівником; згодом вона була удостоєна звання Заслуженої артистки України. Відсутність самобутніх шлягерів спричинила до того, що «Водограй» поступово повністю втратив свою популярність. Справи пішли дещо на краще з приходом в 1989 році нового музичного керівника Ігоря Семендяєва (екс-«Краяни»), але незабаром ансамбль спіткала доля майже всіх радянських ВІА – він припинив своє існування.
В останні роки Людмила Артеменко виступала з програмою «Ностальгія», у якій лунали пісні та романси 30-х – 50-х років у супроводі ансамблю «Ретро-Класик».
Всі доступні записи Людмили Артеменко (38):
Балада про мальви (В.Івасюк-Б.Гура)
Белый сокол (А.Днепров-С.Наровчатов)
Била мене мати (у.н.п.)
В ритме лета (М.Некрич-О.Вратарьов)
В сузiр’ї братерства (О.Осадчий-М.Сингаївський)
Відлуння твоїх кроків (В.Івасюк-В.Вознюк)
День з тобою (В.Івасюк-Р.Братунь)
Диво-сторона (О.Злотник-М.Ткач)
Добре, коли все добре (І.Кириліна-О.Вратарьов)
Жоржини (М.Скорик-О.Вратарьов)
Запорозькi козаки (Г.Татарченко-В.Крищенко)
Запроси до танцю (В.Івасюк-Б.Стельмах)
Зачаруй (Л.Дутковський-О.Вратарьов)
Калина (М.Новикас–А.Саулинас) – з О. Хоменком
Кому-то росы (А.Днепров-В.Харитонов)
Конi воронi (Г.Татарченко-В.Крищенко)
Крылья удачи (О.Зуєв-О.Вратарьов)
Купальська нiч (I.Семендяєв-О.Семендяєва)
Леший
Мечта (О.Осадчий)
Назови (М.Мозговий-Ю.Рибчинський)
Не отрекаются любя (М.Минков-В.Тушнова)
Незване моє кохання (В.Івасюк-Р.Братунь)
Отаман Сiрко (I.Семендяєв-сл.народні)
Привет тебе, Москва (В.Громцев-Ю.Рибчинський)
Ревность (И.Словесник-Г.Борисов)
Родине (О.Тевторадзе-Е.Стюарт)
Рождение дня (В.Івасюк-А.Дементьєв)
Скрипка грає (І.Поклад-Ю.Рибчинський)
Солнце (О.Семенов-В.Герасимов)
Стожари (П.Дворський-В.Кудрявцев)
Тебе назло (М.Некрич-Ю.Финкель)
Тільки раз цвіте любов (В.Івасюк-Б.Стельмах)
Три трембіти (М.Скорик-О.Вратарьов) – з В.Шпортьком
Тройка
Что мне придумать (В.Добрынин-Ю.Каменецкий)
Ще раз (І.Поклад-О.Вратарьов)
Як же нам жити на рідній землі (Г.Татарченко-Ф.Тишко)