Гучок Зеновій

Фотоальбом

Відеозаписи

Зеновій Гучок – відомий львівський співак, Заслужений артист України. Ми знаємо його за ліричними піснями, в яких оспівуються вічні цінності — кохання, краса, надія. Вони легкі для сприйняття, добре запам’ятовуються, несуть енергетику добра і щирості. Зеновій Гучок має свого слухача, гарний тембр голосу і стиль виконання, харизму, постійно перебуває в пошуку чогось нового і свої творчі плани зреалізовує. Сам пише музику до своїх пісень, але також виконує шлягери інших авторів.

Зеновій Гучок народився 10 вересня 1958 року у селі Київець Миколаївського району Львівської області. У школі вчився погано — нецікаво. Але уроки музики йому завжди подобалися, і оцінка з цього предмету була, звичайно ж, найвищою. Уже в першому класі хлопчик був солістом шкільного хору. З піснею «Орлёнок-орлёнок» став Дипломантом обласного конкурсу художньої самодіяльності.
Після військової служби вступив до Дрогобицького педагогічного інституту. Пізніше, на запрошення ректора Кишинівського політехнічного інституту, перевівся у цей навчальний заклад. У той час були дуже популярними міжвузівські музичні фестивалі, на які запрошувалися молоді талановиті музиканти і співаки. Паралельно з участю у таких фестивалях, Зеновій Гучок працював у Кишинівській філармонії — співав і грав на гітарі у ВІА «Контемпоранул» та ВІА «Плай». Чимало часу віддавав удосконаленню своєї майстерності. Цьому сприяли, зокрема, і вечірні підробляння у музичному оркестрі театру імені Чехова.

У 1987 році Зеновій Гучок закінчив навчання і повернувся в Україну. Працював гітаристом у групі Олега Кульчицького. І саме повернення на Батьківщину стимулювало новий виток у творчості. Почалося все з обробки народних пісень. До безсмертних слів, складених у народі, написав музику. І саме в такій інтерпретації пісні «Ой, поленько-поле», «Там за лісом, за лугом», «Ой там у Львові, на Старім замку», «Закувала зозуленька» (у виконанні Ігоря Богдана) стали популярними. А вже через два роки Зеновій Гучок створює гурт «Рекрут», який успішно гастролював в Україні, Австрії, Великобританії. У цьому гурті він був солістом і соло-ритм-гітаристом.

Почав писати власні пісні. Одні з перших — «Букетик фіалок», «Черемоше, пливи», «Глибінь очей твоїх», «Біла лілея», «Дика ружа». Найкращі твори увійшли до першого аудіоальбому «Дарую вам квіти» (1996), згодом вийшли ще два — «Спогад здалека» і «Дика ружа». У 2001 р. співак за підтримки студії ZMS Records випустив компакт-диск «Найкращі пісні», куди увійшли найпопулярніші його твори. Аранжування усіх пісень робив талановитий львівський майстер Володимир Панкратов. Диск містить пісні, що були написані Зеновієм Гучком в співавторстві з такими поетами, як Степан Галябарда, Володимир Миронюк, Ярослав Виджак та іншими. Альбом вийшов легкий, мелодійний, без претензій на зарозумілість. Це стосується і музики, і лірики – прості пісні простої людини, що, як і будь-яка нормальна людина, прагне у житті краси й любові.

У жовтні 2002 р. ліричні пісні Зеновія Гучка слухали у Великобританії, де проходило святкування 10-річчя співдружності міст-побратимів Львів-Рочдейль. Попереду — чимало нових творчих проектів і гастрольних поїздок. Зеновій Гучок прагне працювати на великих концертних майданчиках, які б дозволяли збирати велику кількість глядачів. Працювати професійно — з «живим» звуком, якісною технікою, цікавою програмою. Нині митець їздить з невеликими сольними концертами по Україні і особливо по західних містах/селах.

Білі квіти (З. Гучок – В. Миронюк)

Букетик фіалок (З. Гучок – А. Канич)

Глибінь очей твоїх (З. Гучок – Я. Виджак)

Дика ружа (З. Гучок – Я. Виджак)

Дівчино-зоре (З. Гучок – слова народні)

Загублена любов (З. Гучок – Я. Виджак)

Запам’яталося мені (З. Гучок – Я. Виджак)

Зачаруй (З. Гучок – Л. Палюх)

Каштани падають (З. Гучок – Ю. Антонюк)

Любить – не любить (З. Гучок – П. Запотічний)

Прийди, любаско (З. Гучок – С. Галябарда)

Пісні Зеновія Гучка у виконанні інших співаків:

На Івана, на Купала (з Я. Виджаком, сл. О. Гринька і В. Миронюка) – І. Богдан

Черемош (сл. В. Миронюка) – Ігор Богдан